Термінологічний семінар: перші узгоджені терміни

В Інституті філософії при відділі логіки та методології науки віднедавна діє термінологічний семінар. Досі вдалося провести одне повноцінне засідання (14 вересня ць. р.), на якому учасники узгодили українські переклади для англійських термінів proposition, sentence, statement, judgement, to judge, utterance, affirmation та expression.

Як не дивно, але про такі прості речі доводиться домовлятися, оскільки вже є прецеденти втручання в область логічної термінології з боку непрофесіоналів, що призводить до неадекватних перекладів. Власне, поштовх для даного засідання дали жахливі в своїй неграмотності (як термінологічній, так і чисто філологічній) елементи перекладу в «Європейському словнику філософій». Коли вже є такий неприємний прецедент, ми вирішили зібратися відділом і узгодити між собою, як ми як фахівці перекладатимемо надалі іншомовну (перш за все англомовну) термінологію.

Символічно, що розходжень було мало, і майже за всіма пунктами вдалося дуже швидко домовитися. Отже, учасники семінару надалі рекомендують всім такі переклади:

Proposition — висловлювання.
Пояснення. Proposition — це смисл розповідного речення, який може бути оцінений на істинність; «the propositions are the meanings of the sentences», як сказано в класичному підручнику Клейні. З другого боку, висловлювання — це те, що висловлюється в реченні, тобто його смисл (думка за Фреґе). У природній мові кажуть про висловлення думки, про чіткість або зрозумілість висловлювання; це говорить про те, що думки — це висловлювання. З другого боку, ніякі інші об’єкти не називаються у природній мові висловлюваннями. Отже, висловлювання ≡ думка ≡ proposition.

Sentence — речення.
З приводу цього терміна розходжень і питань не було.

Statement — твердження.
Тут ми маємо справу не з терміном, а з неформальним виразом, що має дещо нечіткий смисл. В окремих випадках «statement» може позначати навіть формулювання або положення теорії. Однак, основне значення цього слова диктується вживанням вихідного дієслова «to state», що означає: «стверджувати».

Judgement — судження,
to judge — судити, виносити судження.
Пояснення тривіальне: обговорювані слова означають судження та його винесення в обох сенсах — нормативно-судовому (присуд) і розмовно-дискурсивному. В українській мові, аналогічно до англійської, в обох випадках вживаються слова з коренем "-суд-".

Utterance — промовляння.
(Зауважимо, що це вираз зі сфери аналітичної філософії, а не термін логіки).
Пояснення. В англійській це слово доволі неоднозначне, однак, в контексті аналітичної філософії воно вживається на позначення саме вимовного здійснення деякого мовного виразу (expression). Ми рекомендуємо саме «промовляння», а не «вимовляння», оскільки відповідне поняття стосується лише осмислених мовних виразів; тільки осмислені мовні конструкції можна промовляти, в той час як вимовляти можна і неосмислені звукосполучення (звідси й різниця між похідними словами «промова» і «вимова»).

Affirmation — ствердження.

Специфічний термін, переважно потрібний для протиставлення ствердних і заперечних висловлювань або суджень.

Expression — вираз, (вислів),
to express — виражати.
Пояснення. Ми рекомендуємо «вираз», хоча можуть трапитися контексти, в яких краще звучатиме «вислів». Однак, слід пам’ятати, що такі випадки виняткові; тому, в якості логічного терміна слід розглядати «вираз», а «вислів» залишити для окремих ситуацій у неформальному викладі.

Також, було висловлено кілька перекладацьких пропозицій, які викликали неприйняття більшості і були відхилені. Перш за все це стосується пропозицій перекладати «proposition» як «пропозицію» або як «твердження». Пояснення:

Пропозиція.
1 (логічний аспект). Пропозиція перекладати «proposition» як «пропозиція» походить із російськомовного середовища, де з’явилася в останні роки під впливом перекладів творів Рассела, здійснених Суровцевим. У цих перекладах Суровцев не став ніяк перекладати слово «proposition», натомість просто транслітерував його; вийшла «пропозиция». Такий підхід був зумовлений тим простим фактом, що, хоча Рассел багато пише про propositions, у нього ніде не встановлено, що ж це таке. Будучи позитивістом, Рассел усе життя намагався заперечити трикутник Фреґе; зокрема, в той період, роботи з якого перекладав Суровцев, Рассел намагався «викинути» із семантики смисли; відтак, в його роботах немає жодного, навіть незв’язного, пояснення, що ж таке висловлювання. Тому, якщо можна зрозуміти Суровцева, не можна зрозуміти інших фахівців, враховуючи, що в семантиці об’єктивно домінують теорії Фреґе, Чорча і Тарського, а ніяк не Рассела (а в даному випадку у Рассела навіть теорії не було).
2 (мовознавчий аспект). Як видно з першого речення попереднього абзацу, слово «пропозиція» в якості терміна явно не на місці. Бо в українській мові це слово має одне єдине значення: те, що пропонують для виконання. Оскільки значення фіксоване і єдине, спроба надати йому якогось другого значення викликатиме тільки здивування у читача і плутанину при читанні.

Твердження.
Пропозиція такого перекладу неприйнятна з чисто логічних причин. А саме, висловлювання (proposition) і твердження — це зовсім різні семантичні об’єкти. Формулюючи деяке висловлювання, ми можемо його стверджувати або ні; ствердження — це прагматична дія, здійснювана з висловлюванням як смислом речення; результатом цієї дії якраз і є твердження. Більш точно:
Нехай F ≡ F(A₁, ..., A_n) — це пропозиційна функція з аргументами A₁, ..., A_n, а F* — будь-яке її замикання. Тоді

—F

є істинневозначною функцією; будь-яка функція F* є сталою, а отже є висловлюванням; нарешті, кожна конструкція

|—F* (або ⊢F* в первинному значенні)

є твердженням. Це твердження, що стверджує висловлювання F*.

На обговорення також було винесено слово «token», але певної домовленості по ньому не було досягнуто; це питання залишено для подальших обговорень.