Skip to Content

Аналітико-філософський випуск «Філософської думки»

Зображення користувача Ярослав Кохан.

Вийшов 3-й номер журналу «Філософська думка» за цей рік, запит на статті до якого можна було побачити і на LNU. Номер присвячений аналітичній філософії і має підзаголовок «Аналітична філософія: український досвід». Докладніше:

Філософська думка
№ 3, 2012
Аналітична філософія: український досвід

Статті, опубліковані в номері:

  1. Мирослав Попович (Київ). Про можливості аналітичної філософії. – С. 5–21.
  2. Андрій Васильченко (Київ). Страхи та надії аналітичної філософії. – С. 22–39.
  3. Ірина Кисляковська (Київ). Поняття інформації у критичному раціоналізмі. – С. 40–54.
  4. Ярослав Кохан (Київ). Розуміння мовних виразів. – С. 55–68.
  5. Микола Симчич (Київ). Проблема божого всезнання у контексті аналітичної метафізики часу. – С. 69–77.
  6. Наталія Вяткіна (Київ). Пряма референція, деференція і de re комунікація. – С. 78–85.
  7. Олександр Маєвський (Київ). Фрагментарність пізнання і адаптивна раціональність. – С. 86–93.
  8. Юлія Коротченко (Сімферополь). Аналітика оцінних текстів як дослідницький проект. – С. 94–102.

Також номер містить деякі матеріали — інтерв’ю, рецензії, відгук, біографічну довідку — які не мають стосунку до теми номера.

Коментарі

Налаштування перегляду коментарів

Виберіть потрібний метод показу коментарів і натисніть "Зберегти налаштування".
Зображення користувача Ярослав Кохан.

Помилки у верстці

Хоча особисто я й вичитав верстку власної статті, все одно пропустив дві повторювані помилки. Власне, це не мої помилки, їх з якогось дива "направили" в редакції при верстці. А саме:

1. В обох схемах, котрі є у статті (рис. 1 та рис. 2 на с. 66), кружечки у вигляді верхніх індексів мають бути лише при позначеннях образів (мають подвійну обвідку) — як це й пояснюється в тексті на попер. с. З незрозумілих причин хтось поліз в обидві схеми і додав там кружечки ще й до позначень суб’єктивних смислів. Я навіть подумати не міг, що верстальник матиме нахабство лізти в ілюстративний матеріал, тому продивився схеми неуважно. Тепер знатиму.

2. Момент породження виразу я позначив через 'i', а момент сприйняття відповідної інскрипції — через 'j'. Верстальник з незрозумілих причин скрізь (окрім першого вживання, — що курйозно, оскільки це єдине вживання 'j' як рядкової букви, а не індекса) замінив 'j' на 'i'. Не знаю, як я це прогледів при вичитці. В будь-якому разі, — і в тексті, і на рис. 2 — нижній індекс при 'b', 'b' готичному та '\(\mathrm{\beta}\)' має бути саме 'j'.



story | by Dr. Radut