3. Практичне застосування логіки.

Сучасна логіка — надзвичайно абстрактна дисципліна, але, оскільки немає нічого більш практичного за гарну теорію, не дивно, що логіка має цілий ряд емпіричних застосувань.

Найочевидніше застосування — електроніка та електротехніка: по-перше, всі сучасні електричні та електронні схеми проектуються засобами алгебри логіки (тобто, зрештою, логіки висловлювань); по-друге, процесори електронних приладів є прямим матеріальним втіленням логічної теорії обчислюваності, теорії алгоритмів. Це — практично матеріалізація логіки. Тому кожного дня, вмикаючи комп’ютер чи приймаючи дзвінок на мобільний телефон, ми неявно визнаємо практичний характер логіки.

Другим полем для застосування вже давно є криптографія. Приміром, сучасні способи шифрування з розділенням алгоритмів зашифровки і розшифровки не піддаються зламу і евристичному аналізу — бо засновані на теоремі Чорча про нерозв’язність. Кожен, хто створює для своєї електронної кореспонденції в інтернеті ключ GPG або PGP, тим самим визнає прикладний характер цієї теореми.

Тризначні логіки виявилися незамінним інструментом для представлення геометричних об’єктів; це не тільки дозволяє обходити факт нерозв’язності обох основних задач аналітичної геометрії, але й моделювати логічними функціями об’єкти і системи всюди, де потрібна мова геометрії: у механіці, фізиці.

Нарешті, створення канонічних числень породило технічний апарат, придатний для опису будь-яких дискретних процесів, не обов’язково детермінованих. В сучасному формулюванні це — формальні системи, і їх можна застосовувати до будь-яких процесів емпіричної дійсності, які піддаються дискретизації. Відомі застосування формальних систем в генетиці, економіці, психології та інших науках. Найвідомішим серед них є використання в мовознавстві: тут формальні системи спеціального виду, що були названі граматиками, породили таку масу досліджень, що нині математична лінгвістика нерідко навіть дещо недоречно ототожнюється з теорією граматик (тобто, зрештою, оголошується підрозділом логіки).

В названих галузях успіхи логічних методів і теорій безсумнівні. З другого боку, є й недопрацювання. Так, логічний інструментар вкрай скромно представлений в корпусі теорії дослідження операцій, а відтак — в такій комерційно привабливій галузі соціальної інженерії, як теорія прийняття рішень; а між тим, «найслабша» ланка в ланцюжку процесу дослідження операції — це експерти, виявлення позицій яких, порівняння і перевірка на несуперечливість лежить цілком в області компетенції логіки. Неактивність в даній галузі — цілковито вина самих логіків.

Безмежне поле для логічних досліджень відкриває і психологія: когнітивна психологія, психологія мотивації та психологія особистості містять достатньо проблем логічного характеру для того, щоб логіка могла посісти виняткове місце в корпусі математичної психології. На жаль, через причини позанаукового — по суті, ідеологічного — характеру між психологами та логіками досі практично немає наукових контактів.