Матеріал з Ukrainian Logical Encyclopedia

Озна́ка — особливість предмета або явища, яка визначає подібність свого носія до інших об’єктів пізнання або відмінність від них; те саме, що й властивість. Сукупність ознак (яка може зводитися і до єдиної ознаки) дозволяє відрізнити предмет (явище) від інших предметів (явищ). Виділяють багато різновидів ознак; найважливішими є поділи на характерні та нехарактерні ознаки (відповідно, головні й другорядні властивості), а також постійні (необхідні) і тимчасові (випадкові) ознаки (див.: Атрибут, Акциденція).

Поняття ознаки у філософії

Вважається, що мислительна процедура абстрагування полягає в тому, що суб’єкт мислення відсторонюється від нехарактерних (другорядних) і тимчасових ознак предмета (явища), розглядаючи лише його характерні (суттєві) і постійні ознаки. Виявлення характерних ознак одразу у багатьох об’єктів дозволяє здійснити узагальнення, тобто визначити тип цих об’єктів (класифікувати їх) і скласти узагальнену характеристику кожного з них як представника виявленого типу.

Питання відношення між ознаками та об’єктами-носіями ознак становить частину онтологічної проблеми універсалій. На думку середньовічних концептуалістів, сучасних позитивістів, матеріалістів та методологічних реалістів, ознаки невіддільні від свого носія і не мають самостійного існування; вони можуть розглядатися окремо тільки завдяки здатності людського мислення до абстрагування.

Необхідно відрізняти ознаки як особливості об’єктів мислення або уявлення від відповідних цим ознакам частин змісту мислення або уявлення. Багато філософів минулого припускалися помилки, змішуючи об’єкт пізнання та його ознаки зі змістом пізнання (мислення або уявлення) та його частинами. Найсуттєвіший внесок у виправлення цієї помилки внесли Больцано і Твардовський.

Множина ознак кожного об’єкта пізнання потенційно невичерпна, що свідчить про принципову неповноту всякого пізнання, зокрема про неповноту, неточність і незавершеність будь-якого поняття — адже будь-яке поняття (як і уявлення) може містити лише обмежену кількість частин, що відображають певні ознаки об’єкта, відображуваного цим поняттям. У зв’язку з цим Твардовський запропонував називати ознаками не будь-які властивості об’єкта пізнання, а лише ті, які відображаються у пізнанні, фіксуючись як частини змісту поняття чи уявлення. Ця термінологічна пропозиція не набула поширення.

Термін «ознака» у логіці

«Ознака» у логіці в нетермінологічному вжитку — те саме, що й у філософії. Як термін слово «ознака» нині практично не вживається; зазвичай говорять не про ознаки, а про властивості, трактуючи останні як одномісні предикати, тобто як частинний випадок категорії предиката.

В концепції Фреґе ознака (складного) поняття — елементарна предикатна складова цього поняття (напр., ознаками складного поняття «круглий дубовий стіл» є три простіші поняття «круглий», «дубовий» і «стіл»). Больцано виступив проти такого слововживання, бо, на його думку, це мало призвести до змішання частин поняття і відповідних їм сторін предмета поняття. Насправді ж така помилка не постає у створених Фреґе предикатних мовах, оскільки поняття і предмети, що підпадають під поняття, від самого початку розрізняються як об’єкти різних ступенів (див.: Теорія типів).