Алфавіт
Матеріал з Ukrainian Logical Encyclopedia
(comment2, http://narsal.uga.edu/ generic viagra, uwu, http://web.missouri.edu/~csswz5/other/ cialis, zlp,) |
Logic (обговорення | внесок) |
||
| (4 проміжні версії не показані.) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Алфаві́т''' — непорожня [[множина]] попарно розрізненних [[символ]]ів. Елементи алфавіту називаються його [[буква]]ми. Скінченні послідовності [[інскрипція|записів]] букв даного алфавіту називаються [[слово|словами]] в цьому алфавіті. Множина всіх слів у деякому алфавіті називається [[формальна мова|формальною мовою]] із цим алфавітом. | '''Алфаві́т''' — непорожня [[множина]] попарно розрізненних [[символ]]ів. Елементи алфавіту називаються його [[буква]]ми. Скінченні послідовності [[інскрипція|записів]] букв даного алфавіту називаються [[слово|словами]] в цьому алфавіті. Множина всіх слів у деякому алфавіті називається [[формальна мова|формальною мовою]] із цим алфавітом. | ||
| - | Неформально висловлюючись, алфавіт є сукупністю вихідних знаків, з яких вибудовуються всі виражальні засоби, належні мові, заснованій на даному алфавіті. | + | Неформально висловлюючись, алфавіт є сукупністю вихідних знаків, з яких вибудовуються всі виражальні засоби, належні [[мова|мові]], заснованій на даному алфавіті. |
Поняття алфавіту є одним із основних понять теорії формальних мов, котра, у свою чергу, лежить в основі [[синтаксис|логічного синтаксису]]. | Поняття алфавіту є одним із основних понять теорії формальних мов, котра, у свою чергу, лежить в основі [[синтаксис|логічного синтаксису]]. | ||
| - | + | ==Про термін== | |
| + | Слово «алфавіт» — логічний термін, вводиться в теорії формальних мов. | ||
| + | ===Означення=== | ||
| + | Алфавітом називають будь-яку непорожню множину попарно розрізненних символів. | ||
| - | == | + | ===Походження та етимологія=== |
| - | Слово «алфавіт» — | + | Слово «алфавіт» походить з грецької мови, де має форму αλφάβητο; утворене від назв двох перших букв грецького алфавіту — букви α («альфа») і β («віта» в новогрецькій мові). |
| + | |||
| + | ===Переклад на інші мови=== | ||
| + | ''англ.'' — alphabet<br> | ||
| + | ''рос.'' — алфави́т | ||
==Властивості алфавітів та відношення між ними== | ==Властивості алфавітів та відношення між ними== | ||
Поточна версія на 18:32, 16 червня 2012
Алфаві́т — непорожня множина попарно розрізненних символів. Елементи алфавіту називаються його буквами. Скінченні послідовності записів букв даного алфавіту називаються словами в цьому алфавіті. Множина всіх слів у деякому алфавіті називається формальною мовою із цим алфавітом.
Неформально висловлюючись, алфавіт є сукупністю вихідних знаків, з яких вибудовуються всі виражальні засоби, належні мові, заснованій на даному алфавіті.
Поняття алфавіту є одним із основних понять теорії формальних мов, котра, у свою чергу, лежить в основі логічного синтаксису.
Зміст |
Про термін
Слово «алфавіт» — логічний термін, вводиться в теорії формальних мов.
Означення
Алфавітом називають будь-яку непорожню множину попарно розрізненних символів.
Походження та етимологія
Слово «алфавіт» походить з грецької мови, де має форму αλφάβητο; утворене від назв двох перших букв грецького алфавіту — букви α («альфа») і β («віта» в новогрецькій мові).
Переклад на інші мови
англ. — alphabet
рос. — алфави́т
Властивості алфавітів та відношення між ними
Алфавітні слова
Практично завжди букви алфавіту перелічують не у випадковій послідовності, а в деякій фіксованій. Таку фіксовану послідовність називають алфавітним словом; саме її завчають у школах у випадку алфавітів природних мов. Оскільки всяке алфавітне слово вичерпно характеризує відповідний алфавіт, розгляд алфавітів завжди можна замінити на розгляд алфавітних слів. Однак, оскільки порядок букв у алфавітному слові несуттєвий з точки зору властивостей алфавіту, таку заміну не проводять, а самі алфавіти вивчають лише з точністю до рівноскладеності (складеності з однакових букв).
Класифікація символів алфавітів
Див.: буква.
Відношення між алфавітами
Нехай A, B — алфавіти, і A ⊆ B. В такому разі A називається підалфавітом або звуженням алфавіту B, а B, відповідно, називається надалфавітом або розширенням алфавіту A.
Найпростіші алфавіти
Найпростішими серед алфавітів є однобуквові. Слова в таких алфавітах відрізняються одне від одного тільки довжиною (кількістю букв), а тому можуть використовуватися для представлення довжини слів у будь-яких алфівітах. Як правило, для такої мети обирають алфавіт, єдиною буквою якого є вертикальна паличка ‘|’; математики-конструктивісти часом ототожнюють слова в такому алфавіті — Λ, ‘|’, ‘||’, ‘|||’, ... — з натуральними числами. В однобуквових алфавітах можна записувати лише окремі вирази (слова), але не тексти, оскільки для формування останніх потрібен окремий символ (пробіл), який би відділяв слова одне від одного, в той час як в однобуквових алфавітах є лише одна буква, і вона вживається для формування самих слів.
Для формулювання текстів потрібен не менш як двобуквовий алфавіт. В загальному випадку одна із його букв має слугувати пробілом; однак, в деяких спеціальних випадках можна обійтися без пробілу. Так, для представлення натуральних чисел можна використати двобуквовий алфавіт, напр.: {1, 2}, в якому ці числа записуватимуться у вигляді послідовностей, в котрих за записом першої букви ‘1’ ітиме послідовність будь-якої натуральної кількості записів букв ‘2’; відтак, ці слова матимуть вигляд ‘1’, ‘12’, ‘122’, ‘1222’ і т. д. Їх можна писати, не розділяючи, оскільки початок кожного з них однозначно визначений буквою ‘1’.
Представлення алфавітів
Алфавіти бувають скінченними і нескінченними. Іноді поняття алфавіту звужують до поняття скінченної множини символів, проте, часто буває зручно нескінченні запаси символів також називати алфавітами; так, множини змінних у будь-якій мові нескінченні, і такі множини нерідко розглядаються як окремі алфавіти змінних. Наприклад, кажуть:розглянемо нескінченний список символів a, b, c, a1, b1, c1, ..., які називатимемо вільними індивідними змінними...
Оскільки ж неможливо окремо задати нескінченну кількість букв, елементи нескінченних алфавітів представляють словами деяких інших — скінченних — алфавітів. Така процедура називається кодуванням нескінченного алфавіту у скінченному. Кодувати можна і скінченні алфавіти. Найпростішими алфавітами, в яких можна закодувати будь-який інший алфавіт, є двобуквові алфавіти.
Джерела
- Карри Х. Основания математической логики. Пер. с англ. – М.: Мир, 1969. – 568 с.
- Мальцев А. И. Алгоритмы и рекурсивные функции. – М.: Наука, 1965. – 392 с.
- Марков А. А., Нагорный Н. М. Теория алгорифмов. – М.: Наука, 1984. – 432 с.
- Смальян Р. Теория формальных систем. Пер. с англ. – М.: Наука, 1981. – 208 с.
