Монографія «Теорія смислу в гуманітарних дослідженнях та інтенсіональні моделі в точних науках»

У видавництві «Наукова думка» вийшла з друку колективна монографія «Теорія смислу в гуманітарних дослідженнях та інтенсіональні моделі в точних науках», підготована співробітниками Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

Монографія укладена за результатами роботи над плановою темою з такою самою назвою, над якою в інститут у 2007–2011 роках працював відділ логіки та методології науки. Тож монографія складається переважно з текстів працівників названого відділу, написаних за результатами роботи над відповідною плановою темою.

Монографія видана за редакцією академіка НАН України М. В. Поповича. Хоча, як і в практично усіх аналогічних випадках, по суті, перед нами — не монографія, а збірка, яка складається не з глав, а з непов’язаних між собою статей. Чому так — пояснюється у передмові до видання (див. далі).

Наведемо також трохи тексту, а саме,

Пропонована увазі читача книга складається з трьох цілком різнорідних частин. У першій вміщено статті загального характеру, що характеризують процес смислоутворення і загальні проблеми, які виникають при побудові формальних аналогів — або моделей — смислових відношень у мові і мовленні. Друга частина присвячена різним і досить спеціальним проблемам сучасної, себто символічної, логіки, пов’язаним з теорією смислу і значення в логічній семантиці. Третя частина включає декілька статей, сюжети яких належать до гуманітарної сфери і зазвичай не обговорюються в логічному контексті. Що ж об’єднує такі різнорідні предмети обговорення, чи можна вказати хоча б спільний для всіх цих сфер метод постановки і розв’язання проблем?

Щоб відповісти на це питання, доцільно почати якраз із загально-гуманітарної сфери. Не буде перебільшенням сказати, що основним питанням філософії суспільства чи філософії історії є питання про сенс історичного процесу. який смисл мали події і порівняно недавньої, і дуже далекої від нас історії? Ми постійно дебатуємо навколо подібних проблем, адже вони не просто цікавлять нас, — нерідко уяснити їх життєво необхідно, щоб визначити свою світоглядну позицію в найактуальніших дискусіях сучасного суспільного життя.

А чи можна взагалі говорити про смисл реальних подій, і як можна визначити цей смисл, не вдаючись до чисто суб’єктивних оцінок? Це питання вже близьке до семіотики культури, в якій вчений апелює до чітких визначень понять і процедур доказу чи принаймні аргументації. І врешті-решт інтелектуальний пошук приводить до засадничих питань, до тієї сукупності уявлень, яка лежить в основі і гуманітарних дисциплін, і так званих точних наук. У таких випадках дослідники завжди звертаються до логіки, яка має більш-менш надійний понятійний апарат. У даному випадку йдеться про логіко-семантичні теорії смислу і значення, що впродовж останнього століття зробили великий ривок у своєму розвитку.

Звичайно, було б корисно представити читатеві систематичний виклад усіх досягнень і проблем сукупності дисциплін, що її називають семіотикою в англо-саксонській, переважно логічній, або семасіологією у французькій, переважно лінгвістичній традиції. Однак час для таких підсумків ще не настав, і в тих шкіцах, які читач тримає перед собою, окреслимо лише контури здобутків і перспектив, що мають бути наповнені систематичними результатами. Можна лише зауважити, що такі результати обіцяють бути цікавими як технічно, так і збоку ідейного.

Поки праця готувалася до друку, не стало одного з найяскравіших і найбільш плідних учених, з якими мали щастя співробітничати всі ми, — і молодші, і старші члени авторського колективу, — Сергія Борисовича Кримського. Його світлій пам’яті ми і присвячуємо це видання.