Модели рассуждений - 3

В ХХ веке появились разнообразные модели рассуждений в рамках логики, когнитивных наук, искусственного интеллекта, теории аргументации, новой риторики. Возникла проблема исследования разнообразия моделей рассуждений и их соотношения с логикой. Решению этой проблемы посвящена серия семинаров, запланированная кафедрой философии Российского государственного университета им. И. Канта.

Эти семинары являются продолжением семинаров по логическому кантоведению, регулярно проводимых в Калининграде/Светлогорске с 1987 г. Первый семинар данной серии «Модели рассуждений – 1: логика и аргументация» прошел в октябре 2006 г. Последний - «Модели рассуждений – 4: аргументация и риторика» состоялся в сентябре-октябре 2010 г.
В семинаре постоянно принимают участие ведущие специалисты в области логики, теории аргументации и философии из России и СНГ.
По результатам работы семинара уже изданы три сборника статей.
Вашему вниманию предлагается содержание сборника "Модели рассуждений - 3", который вышел в 2010 г. по итогам работы исследовательского светлогорского семинара,прошедшего в октябре 2009 г. и посвященного когнитивному подходу к аргументации.

МОДЕЛИ РАССУЖДЕНИЙ - 3
КОГНИТИВНЫЙ ПОДХОД

СОДЕРЖАНИЕ

ПРЕДИСЛОВИЕ

КОГНИТИВНЫЙ ПОДХОД К АРГУМЕНТАЦИИ

Брюшинкин В.Н. Когнитивный подход к аргументации
Меськов В.С. От логики рассуждений к методологии когнитивной деятельности
Драгалина-Черная Е.Г. Контекстуальность и композициональность. От "принципа Фреге" к когнитивным семантикам.
Зайцева Н.В. Феноменология и когнитивные основания аргументации
Лисанюк Е.Н. Сильных аргументов нет
Хоменко И.В. Ложь как аргументативный феномен
Хизанишвили Д.В. Рациональность аргументации: когнитивный подход
Мисюк А.В. Моделирование аргументации: подход Стивена Тулмина

ЛОГИЧЕСКИЙ ПОДХОД К АРГУМЕНТАЦИИ

Сорина Г.В., Меськов В.С. Вперед к логике: использован ли в полной мере потенциал логики при анализе и моделировании рассуждений?
Микиртумов И.Б. Аргументативная поддержка в логическом анализе дискуссии
Зайцев Д.В. Вопросно-ответный диалог в аргументативном дискурсе
Чуешов В.И. Возможен ли аргументационный поворот в современной логике, или О предельных основаниях логики в ХХI веке

РИТОРИЧЕСКИЙ ПОДХОД К АРГУМЕНТАЦИИ

Калинников Л.А. Принцип обособления как принцип познания и риторики
Катречко С.Л. Моделирование метафоры в кантовской концепции сознания
Труфанова А.С. "Новая риторика" Х. Перельмана с точки зрения системной модели аргументации

ИСТОРИЯ ЛОГИКИ

Грифцова И.Н. Логика как практическая дисциплина в российских учебниках логики ХVIII века
Попова В.С. Сравнительный анализ интерпретации силлогистики И. Кантом и А.И. Введенским
Ледак Л.С. "Новая риторика" Н.А. Васильева в сравнении с идеями Аристотеля и Христофа Зигварта

МЕТОДИКА ПРЕПОДАВАНИЯ ЛОГИКИ

Троепольский А.Н. Проблема адекватной классификации умозаключений в практической логике

ДИСКУССИИ

Обсуждение доклада В.Н. Брюшинкина "Когнитивный подход к аргументации"
Предисловие к обсуждению
Брюшинкин В.Н. Ответы на комментарии, содержащиеся в статье В.С. Меськова
Зайцев Д.В. Некоторые соображения по поводу доклада В.Н. Брюшинкина "Когнитивный подход к аргументации"
Брюшинкин В.Н. Ответы на "Некоторые соображения ..." Д.В. Зайцева
Микиртумов И.Б. Аргументация: логика и когнитивные процессы. Заметки по поводу доклада В.Н. Брюшинкина "Когнитивный подход к аргументации"
Брюшинкин В.Н Соображения по поводу "Заметок" И.Б. Микиртумова
Промежуточные итоги дискуссии

Ознакомиться со сборником статей "Модели рассуждений - 3" можно в кабинете философии философского факультета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко.
Кабинет философии находится в Главном корпусе КНУТШ, ул. Владимирская, 60, ауд.327.

Математична логіка та програмування. Досвід викладання

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка кафедрою теорії та технології програмування факультету комп'ютерних наук та кібернетики видано друком збірку теоретичних та теоретико-ужиткових праць «Математична логіка та програмування. Досвід викладання», оформлену під грифом колективної монографії.

До збірки увійшли, зокрема, тексти, що відображають доповіді, виголошені на цьогорічному семінарі «Логіка та її застосування», організованому й проведеному Українським логічним товариством у рамках відзначення 4-го Всесвітнього дня логіки 14 січня.

 

ВСТУП	5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ ЛОГІКИ	7
Нікітченко М. С. ТРИРІВНЕВА СХЕМА ЕКСПЛІКАЦІЇ БАЗОВИХ ПОНЯТЬ У ВИКЛАДАННІ КУРСУ «МАТЕМАТИЧНА ЛОГІКА»	7
Шкільняк С. С. ПРОГРАМНО-ОБУМОВЛЕНА КОНЦЕПЦІЯ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МАТЕМАТИЧНА ЛОГІКА»	21
Басараб І. А., Губський Б. В. СКІНЧЕННО-ЗБІЖНІ ТА ЦИКЛІЧНІ ФУНКЦІЇ, ПОСЛІДОВНОСТІ КОЛЛАТЦА І ГУДСТЕЙНА	41
Дуцяк І. З. ПРО КОРЕКТНІСТЬ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВОГО ПРИНЦИПУ «НЕЗАБОРОНЕНЕ ДОЗВОЛЕНО» В ДЕОНТИЧНІЙ ЛОГІЦІ	54
Зубенко В. В. ПРО КОНЦЕПЦІЮ АЛГОРИТМУ В КУРСАХ ТЕОРІЇ АЛГОРИТМІВ ТА ПРОГРАМУВАННЯ	64
Іванов Є. В. ПРО ПРИНЦИПИ ІНДУКЦІЇ ЗІ СЛАБКИМ БАЗИСОМ ON INDUCTION PRINCIPLES WITH WEAK BASIS	81
Кохан Я. О. СИСТЕМА АЛЬТЕРНАТИВ ЯК ТЕОРЕТИЧНИЙ ОБ’ЄКТ ЛОГІКИ	83
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ КУРСІВ ПРОГРАМУВАННЯ	104
Дорошенко А. Ю., Іваненко П. А., Яценко О. А. ВЕРИФІКАЦІЯ ПРОГРАМНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ДЛЯ АВТОТЮНІНГУ ПАРАЛЕЛЬНИХ ПРОГРАМ	104
Волохов В. М. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ МОВНИХ ПРОЦЕСОРІВ	119
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ КУРСІВ КАФЕДРИ	176
Омельчук Л. Л., Русіна Н. Г. АНАЛІЗ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ «ІНФОРМАТИКА» В РОЗРІЗІ ОБОВ’ЯЗКОВИХ ДИСЦИПЛІН ВИКЛАДАННЯ ЯКИХ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ КАФЕДРОЮ «ТЕОРІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ ПРОГРАМУВАННЯ»	176
Панченко Т. В. ХАКАТОН – НОВІТНІЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ЧЕРЕЗ ПРАКТИКУ	187
Ткаченко О. М., Омельчук Л. Л., Шишацька О. В. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ КУРСІВ В ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ	194
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ	206

Швидкий плин сучасних інформаційних технологій безпосередньо має вплив на ринок праці майбутніх ІТ-фахівців.

В монографії «Математична логіка та програмування. Досвід викладання» розглянуто питання організації освітньої діяльності майбутніх фахівців галузі інформаційних технологій. В монографію ввійшли статті, подані на семінарах кафедри теорії та технології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та семінарах Українського логічного товариства.

Зокрема, в першому розділі: описується трирівневий підхід, який розглядає основні поняття логіки на трьох рівнях: методологічному (філософському), професійному (науковому) та формальному (математичному), що дозволяє продемонструвати розвиток основних понять логіки, специфікувати їх для кожного рівня розгляду, та вказати зв’язки понять різних рівнів; розглядається концепція викладання навчальної дисципліни «Математична логіка» на основі спільного для логіки й програмування композиційно-номінативного підходу, де особливістю викладання є семантико-синтаксична спрямованість матеріалу; пропонується новий підхід до експлікації поняття алгоритму, який базується на уточненні поняття обчислювальної процедури та звуженні його до поняття алгоритму.

Другий розділ охоплює кілька методів перевірки програмного забезпечення, який вивчається в курсі «Верифікація та валідація програмних систем», зокрема, формальних методів доведення правильності програм; досліджує можливість уточнення та класифікації змінних в імперативних програмах, базуючись на понятті іменованих елементів та виокремленні двох
різних рівнів абстракції; визначено основні архітектурні засади та надано основні фрагменти програмної реалізації web-фреймворку Miniature; проведено порівняльний аналіз з деякими промисловими потужними web-фреймворками; описано концепцію викладання обов’язкової навчальної дисципліни «Об’єктно-орієнтоване програмування» для студентів факультету комп’ютерних наук та кібернетики, що навчаються на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Інформатика»; присвячено огляду основних факторів, які впливають на формування сучасного ринку мобільної розробки та зосереджено увагу на змісті навчальних курсів з мобільної розробки, на прикладі, викладання курсу «Розробка ПЗ під мобільні платформи» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

В третьому розділі монографії представлено порівняльний аналіз обов’язкових дисциплін освітньо-професійної програми «Інформатика» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 12 «Інформаційні технології», спеціальності 122 «Комп’ютерні науки», викладання яких забезпечується кафедрою теорії та технології програмування факультету комп’ютерних наук та кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка з дисциплінами освітньо-професійних програм того ж рівня та спеціальності інших закладів вищої освіти; розглянуто методичні питання впровадження міждисциплінарних зв’язків у навчальний процес закладів вищої освіти, зокрема інтеграційному підходу при вивченні дисциплін «Методи специфікації програм», «Коректність програм та логіки програмування» та «Інструментальні середовища та технології програмування» галузі інформаційних технологій.

Колектив авторів сподівається, що матеріали монографії можуть бути використані в освітньому процесі при підготовці фахівців галузі знань 12 «Інформаційні технології», спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» та буде корисними для науковців, викладачів, аспірантів й студентів закладів вищої освіти.