Публікації

Журнали та альманахи

2010

"Логико-философские штудии"

"Логико-философские штудии" - это ежегодник Ассоциации логиков Санкт-Петербурга. В конце 2010 г. вышел выпуск 8 этого периодического издания.

В номере:
ЛОГИКА СЕГОДНЯ
Федоров Б.И. Формально-логическое представление вопросно-ответных структур научного знания.
Мигунов А.И. Логика и прагматика дискурса.

ИСТОРИЯ ЛОГИКИ
Слинин А.Я. Целиком ложные и лишь отчасти ложные высказывания Аристотеля
Черноскутов Ю.Ю. Брентано: опыт реформирования силлогистики
Стешенко Н.И. Первопорядковая логика направленности изменения. Часть ІІ: теорема полноты

ЛОГИКА И ФИЛОСОФИЯ
Аркан Ю.Л. Логика модерна: консервативно-романтическая драма
Лобастова В.А. Феноменология когнитивных переживаний в "Логических исследованиях" Э. Гуссерля

ЛОГИКА И ОБРАЗОВАНИЕ
Кобзарь В.И. Гносеология и логика Л.Эйлера в "Письмах к немецкой принцессе о разных физических и философских материях"
Хоменко И.В. Логика в Киевской духовной академии (1819-1920)

ЛОГИКА И АРГУМЕНТАЦИЯ
Микиртумов И.Б. Логическая репрезентация аргументов, направленная на экстериоризацию знания
Гусев С.С. Логико-семиотические аспекты коммуникативных действий
Свиридова Е.В. О принципе вежливости в аргументативном дискурсе

ДИСКУССИОННЫЙ КЛУБ
Тоноян Л.Г. Логические проблемы классификации и понятие эволюции

КРАТКИЕ СООБЩЕНИЯ
Назаренко А.Ф. Логико-категориальные самоопределения философского знания в его отношении к науке

ТРУДЫ МОЛОДЫХ УЧЕНЫХ
Шапчиц П.А. Логические средства представления времени: обзор
Гончаренко О.Ю. Актуальные вопросы современных исследований в области временных логик (обзор российских публикаций)

АВТОРЫ ВЫПУСКА

Ознакомиться с выпуском 8 "Логико-философских штудий" можно в кабинете философии философского факультета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко.
Кабинет философии находится в Главном корпусе КНУТШ, ул. Владимирская, 60, ауд.327.

Електронний випуск «Logica Universalis»

Журнал «Logica Universalis» здійснив електорнний випуск у вигляді підбірки з чотирьох статей (не рахуючи вступної) на спільну тему «Чи універсальна логіка?». Редактор видання Жан-Ів Безйо так характеризує цю збірку (це частина його вступної статті):

The authors have tried to answer the following questions:

1. Do all human beings have the same capacity of reasoning? Do men, women, children, Papuans, yuppies, reason in the same way?
2. Does reasoning evolve? Did human beings reason in the same way two centuries ago? In the future will human beings reason in the same way? Are computers changing our way of reasoning? Is a mathematical proof
independent of time and culture?
3. Do we reason in different ways depending on the situation? Do we use the same logic for everyday life, in physics, and in questions to do with the economy?
4. Do the different systems of logic reflect the diversity of reasoning?
5. Is there any absolute true way of reasoning?


Випуск складається з наступних статей:

Jean-Yves Beziau. Preface: Is Logic Universal?

Brian R. Gaines. Human Rationality Challenges Universal Logic.

Jaroslav Peregrin. Logic and Natural Selection.

Daniel Kayser. The Place of Logic in Reasoning.

Gregory McColm. Is Logic Necessary?

Сторінка випуску, де можна завантажити статті або подивитися їхні резюме.

Ще раз про відкриті матеріали журналу «Logica Universalis»

Я вже два рази писав про те, що журнал «Logica Universalis» відкрив для вільного завантаження частину своїх статей. Але щодо кількості я помилявся, вочевидь, неуважно читаючи листи, які розсилав Жан-Ів Безйо. Насправді, до 31 грудня цього року доступні для завантаження всі матеріали всіх номерів журналу, які досі вийшли. А це 56 статей і три передмови, опубліковані у восьми номерах «Logica Universalis» з 2007 по 2010 рік.

Сьогодні я це помітив і завантажив собі всі матеріали. Так що, як хто надибає серед них щось для себе цікаве, але доступ вже буде закрито, їх можна буде взяти у мене.

Логічний випуск «Філософської думки»

Нарешті типографія отримала свої гроші і віддала Інституту філософії випуск журналу «Філософська думка» № 5 за 2010 рік. Цей випуск (про який я згадував раніше) присвячений проблемам логіки і має тематичну назву «Логіка за часів перемін: академізм vs прагматизм». У ньому:

На жаль, редакція «ФД» не вважає за потрібне бути послідовною в дотриманні принципа тематичного комплектування випусків, тому і в логічний номер потрапили дві статті і одна рецензія, які до логіки та аналітичних дисциплін не мають ані найменшого стосунку. З огляду на те, що логіки і так не мають в Україні достатніх можливостей публікуватися, це доволі сумно.

2011

Запит на статті для «Logica Universalis»

Журнал «Logica Universalis» планує спеціальний випуск, присвячений Лінденбауму. Тема випуску: «Scope of Logic Theorems»; редакція зацікавлена в отриманні статей для нього. Редакційна інформація:

Scope of Logic Theorems
CALL FOR PAPERS
Special Issue - Logica Universalis
In Memoriam A.Lindenbaum (1904-1941)
http://www.logica-universalis.org

In view of the speedy and huge expansion of the universe of logics, the question of the scope of validity and domain of application of fundamental logic theorems is more than ever crucial. What is true for classical logic and theories based on it, does not necessarily hold for non-classical logics.

But we may wonder if there is a logic deserving the name in which a theorem such as the incompleteness theorem does not hold. On the other hand a theorem such as cut-elimination does not hold for many interesting logical systems. Cut-elimination expresses the intrinsic analycity of a logic, the fact that a proof of a theorem depends only of its constituents, a not always welcome feature. Anyway, it is interesting to find necessary and/or sufficient conditions for cut-elimination to hold. And also for any important theorem of logic.

Any paper dealing with the scope of validity and domain of application of logic theorems is welcome, in particular those dealing with the following theorems:

  • Löwenheim-Skolem (1915-1920)
  • completeness (Post 1921 - Gödel 1930)
  • incompleteness (Gödel 1931)
  • cut-elimination (Gentzen 1934)
  • undefinability (Tarski 1936)
  • undecidability (Church-Turing, 1936)
  • Lindenbaum's extension lemma (1937)
  • compactness (Malcev 1938)
  • incompleteness for modal logic (Dugundji 1940)
  • Beth's definability theorem (1953)
  • Craig's interpolation theorem (1957)
  • completeness for modal logic (Kripke 1959)
  • independence of CH (Cohen 1963)
"Un mathématiclen, un mathématicien moderne en particulier, se trouve, dirait-on, à un degré superieur de l'activité consciente: il ne s'intéresse
pas seulement a la question de quoi, mais aussi à celle du comment. Il ne se borne presque jamais à une solution -tout court- d'un problème, il veut avoir toujours les solutions les plus ... les plus quoi? -les plus faciles, les plus courtes, les plus générales, etc."
A.Lindenbaum, "Sur la simplicité formelle des notions",
in Actes du congrès international de philosophie scientifiqe,
vol. VII, Logique, Hermann, Paris, 1936, pp.28-38.

The issue will include a paper by Jan Wolenski about the life and work of Lindenbaum.

DEADLINE: DECEMBER 24, 2011
http://www.logica-universalis.org

2012

Аналітико-філософський випуск «Філософської думки»

Вийшов 3-й номер журналу «Філософська думка» за цей рік, запит на статті до якого можна було побачити і на LNU. Номер присвячений аналітичній філософії і має підзаголовок «Аналітична філософія: український досвід». Докладніше:

Філософська думка
№ 3, 2012
Аналітична філософія: український досвід

Статті, опубліковані в номері:

  1. Мирослав Попович (Київ). Про можливості аналітичної філософії. – С. 5–21.
  2. Андрій Васильченко (Київ). Страхи та надії аналітичної філософії. – С. 22–39.
  3. Ірина Кисляковська (Київ). Поняття інформації у критичному раціоналізмі. – С. 40–54.
  4. Ярослав Кохан (Київ). Розуміння мовних виразів. – С. 55–68.
  5. Микола Симчич (Київ). Проблема божого всезнання у контексті аналітичної метафізики часу. – С. 69–77.
  6. Наталія Вяткіна (Київ). Пряма референція, деференція і de re комунікація. – С. 78–85.
  7. Олександр Маєвський (Київ). Фрагментарність пізнання і адаптивна раціональність. – С. 86–93.
  8. Юлія Коротченко (Сімферополь). Аналітика оцінних текстів як дослідницький проект. – С. 94–102.

Також номер містить деякі матеріали — інтерв’ю, рецензії, відгук, біографічну довідку — які не мають стосунку до теми номера.

2013

Доступ до журналів видавництва Taylor & Francis

Видавництво Taylor & Francis у квітні надає вільний доступ до ряду своїх журналів у чотирьох категоріях: «фізика», «інженерія», «інформатика» (Computer Science) та «математика й статистика». У двох останніх розділах сукупно бачимо три журнали логічного спрямування або з матеріалами з логічної тематики:

Доступ мають тільки зареєстровані користувачі. Тож, якщо зацікавили якісь статті, а реєстрації не маєте, звертайтеся, доки не минув квітень — завантажу, вишлю.

2014

The Alan Turing Article Collection

Видавництво Taylor & Francis вирішило відгукнутися на вихід на нового фільму «The Imitation Game», присвяченого Алану Тьюрінгу, і в якості репліки відкрило для вільного доступу тексти низки статей, присвячених Тьюрінгу та його працям, а також тексти трьох статей самого Тьюрінга.

У представленому списку є статті з біофізики, теорії алгоритмів та інформатики, біології, психології та філософії. Значна частина матеріалів присвячена т. зв. тесту Тьюрінга. Викладено також текст однієї книги та кількох рецензій.

Вільний доступ до згаданих відкритих матеріалів обмежений: він триватиме до 31 грудня 2014 року.

Список всіх відкритих матеріалів разом із гіперпосиланнями на тексти: The Alan Turing Article Collection

Збірки

2010

Модели рассуждений - 3

В ХХ веке появились разнообразные модели рассуждений в рамках логики, когнитивных наук, искусственного интеллекта, теории аргументации, новой риторики. Возникла проблема исследования разнообразия моделей рассуждений и их соотношения с логикой. Решению этой проблемы посвящена серия семинаров, запланированная кафедрой философии Российского государственного университета им. И. Канта.

Эти семинары являются продолжением семинаров по логическому кантоведению, регулярно проводимых в Калининграде/Светлогорске с 1987 г. Первый семинар данной серии «Модели рассуждений – 1: логика и аргументация» прошел в октябре 2006 г. Последний - «Модели рассуждений – 4: аргументация и риторика» состоялся в сентябре-октябре 2010 г.
В семинаре постоянно принимают участие ведущие специалисты в области логики, теории аргументации и философии из России и СНГ.
По результатам работы семинара уже изданы три сборника статей.
Вашему вниманию предлагается содержание сборника "Модели рассуждений - 3", который вышел в 2010 г. по итогам работы исследовательского светлогорского семинара,прошедшего в октябре 2009 г. и посвященного когнитивному подходу к аргументации.

МОДЕЛИ РАССУЖДЕНИЙ - 3
КОГНИТИВНЫЙ ПОДХОД

СОДЕРЖАНИЕ

ПРЕДИСЛОВИЕ

КОГНИТИВНЫЙ ПОДХОД К АРГУМЕНТАЦИИ

Брюшинкин В.Н. Когнитивный подход к аргументации
Меськов В.С. От логики рассуждений к методологии когнитивной деятельности
Драгалина-Черная Е.Г. Контекстуальность и композициональность. От "принципа Фреге" к когнитивным семантикам.
Зайцева Н.В. Феноменология и когнитивные основания аргументации
Лисанюк Е.Н. Сильных аргументов нет
Хоменко И.В. Ложь как аргументативный феномен
Хизанишвили Д.В. Рациональность аргументации: когнитивный подход
Мисюк А.В. Моделирование аргументации: подход Стивена Тулмина

ЛОГИЧЕСКИЙ ПОДХОД К АРГУМЕНТАЦИИ

Сорина Г.В., Меськов В.С. Вперед к логике: использован ли в полной мере потенциал логики при анализе и моделировании рассуждений?
Микиртумов И.Б. Аргументативная поддержка в логическом анализе дискуссии
Зайцев Д.В. Вопросно-ответный диалог в аргументативном дискурсе
Чуешов В.И. Возможен ли аргументационный поворот в современной логике, или О предельных основаниях логики в ХХI веке

РИТОРИЧЕСКИЙ ПОДХОД К АРГУМЕНТАЦИИ

Калинников Л.А. Принцип обособления как принцип познания и риторики
Катречко С.Л. Моделирование метафоры в кантовской концепции сознания
Труфанова А.С. "Новая риторика" Х. Перельмана с точки зрения системной модели аргументации

ИСТОРИЯ ЛОГИКИ

Грифцова И.Н. Логика как практическая дисциплина в российских учебниках логики ХVIII века
Попова В.С. Сравнительный анализ интерпретации силлогистики И. Кантом и А.И. Введенским
Ледак Л.С. "Новая риторика" Н.А. Васильева в сравнении с идеями Аристотеля и Христофа Зигварта

МЕТОДИКА ПРЕПОДАВАНИЯ ЛОГИКИ

Троепольский А.Н. Проблема адекватной классификации умозаключений в практической логике

ДИСКУССИИ

Обсуждение доклада В.Н. Брюшинкина "Когнитивный подход к аргументации"
Предисловие к обсуждению
Брюшинкин В.Н. Ответы на комментарии, содержащиеся в статье В.С. Меськова
Зайцев Д.В. Некоторые соображения по поводу доклада В.Н. Брюшинкина "Когнитивный подход к аргументации"
Брюшинкин В.Н. Ответы на "Некоторые соображения ..." Д.В. Зайцева
Микиртумов И.Б. Аргументация: логика и когнитивные процессы. Заметки по поводу доклада В.Н. Брюшинкина "Когнитивный подход к аргументации"
Брюшинкин В.Н Соображения по поводу "Заметок" И.Б. Микиртумова
Промежуточные итоги дискуссии

Ознакомиться со сборником статей "Модели рассуждений - 3" можно в кабинете философии философского факультета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко.
Кабинет философии находится в Главном корпусе КНУТШ, ул. Владимирская, 60, ауд.327.

2011

Монографії

Монографія «Теорія смислу в гуманітарних дослідженнях та інтенсіональні моделі в точних науках»

У видавництві «Наукова думка» вийшла з друку колективна монографія «Теорія смислу в гуманітарних дослідженнях та інтенсіональні моделі в точних науках», підготована співробітниками Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

Монографія укладена за результатами роботи над плановою темою з такою самою назвою, над якою в інститут у 2007–2011 роках працював відділ логіки та методології науки. Тож монографія складається переважно з текстів працівників названого відділу, написаних за результатами роботи над відповідною плановою темою.

Монографія видана за редакцією академіка НАН України М. В. Поповича. Хоча, як і в практично усіх аналогічних випадках, по суті, перед нами — не монографія, а збірка, яка складається не з глав, а з непов’язаних між собою статей. Чому так — пояснюється у передмові до видання (див. далі).

Зміст

Вступ 3
Інтенсіональний аналіз у філософії науки і філософії культури (М. В. Попович) 5
Смислоутворення як предмет методологічного аналізу (С. Б. Кримський) 50
Феноменологія об’єкта в онтології науки (П. Ф. Йолон) 72
Українські аналітичні дослідження науки в пошуках смислу свого існування (В. І. Кузнєцов) 116
Істина і хиба: місце й роль істиннісних значень у логіці та філософії (Я. В. Шрамко) 169
Теоретичний апарат логічної семантики в математичних та емпіричних дисциплінах (Я. О. Кохан) 188
Семантичні проблеми референції, істинності і смислу (Н. Б. Вяткіна) 221
Онтологія значення: проблема де-локалізації (від риторики сигніфікації до логіки предикації) (В. Й. Омельянчик) 245
Смисл і діалог (А. А. Васильченко) 307
Логічні засоби репрезентації динамічного аспекту міркувань (В. В. Навроцький) 349
Логіко-емпіричний смисл валідності тверджень фрагментарного знання дійсності (О. Л. Маєвський) 357
Ієрархія прав людини в ліберальній філософії (І. В. Кисляковська) 374
Міф. Поняття. Образ. До проблеми дослідження міфологічних когнітивних моделей (А. А. Артюх) 387
Єдність протилежних смислів. Парадокс «Мертвих душ» в історичній ретроспективі (Ю. Г. Писаренко) 425

Наведемо також трохи тексту, а саме,

Вступ

Пропонована увазі читача книга складається з трьох цілком різнорідних частин. У першій вміщено статті загального характеру, що характеризують процес смислоутворення і загальні проблеми, які виникають при побудові формальних аналогів — або моделей — смислових відношень у мові і мовленні. Друга частина присвячена різним і досить спеціальним проблемам сучасної, себто символічної, логіки, пов’язаним з теорією смислу і значення в логічній семантиці. Третя частина включає декілька статей, сюжети яких належать до гуманітарної сфери і зазвичай не обговорюються в логічному контексті. Що ж об’єднує такі різнорідні предмети обговорення, чи можна вказати хоча б спільний для всіх цих сфер метод постановки і розв’язання проблем?

Щоб відповісти на це питання, доцільно почати якраз із загально-гуманітарної сфери. Не буде перебільшенням сказати, що основним питанням філософії суспільства чи філософії історії є питання про сенс історичного процесу. який смисл мали події і порівняно недавньої, і дуже далекої від нас історії? Ми постійно дебатуємо навколо подібних проблем, адже вони не просто цікавлять нас, — нерідко уяснити їх життєво необхідно, щоб визначити свою світоглядну позицію в найактуальніших дискусіях сучасного суспільного життя.

А чи можна взагалі говорити про смисл реальних подій, і як можна визначити цей смисл, не вдаючись до чисто суб’єктивних оцінок? Це питання вже близьке до семіотики культури, в якій вчений апелює до чітких визначень понять і процедур доказу чи принаймні аргументації. І врешті-решт інтелектуальний пошук приводить до засадничих питань, до тієї сукупності уявлень, яка лежить в основі і гуманітарних дисциплін, і так званих точних наук. У таких випадках дослідники завжди звертаються до логіки, яка має більш-менш надійний понятійний апарат. У даному випадку йдеться про логіко-семантичні теорії смислу і значення, що впродовж останнього століття зробили великий ривок у своєму розвитку.

Звичайно, було б корисно представити читатеві систематичний виклад усіх досягнень і проблем сукупності дисциплін, що її називають семіотикою в англо-саксонській, переважно логічній, або семасіологією у французькій, переважно лінгвістичній традиції. Однак час для таких підсумків ще не настав, і в тих шкіцах, які читач тримає перед собою, окреслимо лише контури здобутків і перспектив, що мають бути наповнені систематичними результатами. Можна лише зауважити, що такі результати обіцяють бути цікавими як технічно, так і збоку ідейного.

Поки праця готувалася до друку, не стало одного з найяскравіших і найбільш плідних учених, з якими мали щастя співробітничати всі ми, — і молодші, і старші члени авторського колективу, — Сергія Борисовича Кримського. Його світлій пам’яті ми і присвячуємо це видання.

Підручники

Статті